Вітер хмарки підганяє,
Б'є плетеним ботожком!
Ось і дощик накрапає -
Мокне бджілка під листком!
Плаче літечко, що треба
Місце осені вступить...
Деж іти йому із неба,
Сонечкові, що робить?
Не ласкатиме травичку,
Не обійме землю вже!
А воно ж любити звичне,
Від морозу береже,
Навесні, кущі й рослини,
Молоденькі деревця...
Як хмарки воно зустріне -
То ридає без кінця!