Маковий полiт

            

-  Не  плачте, мамо, я  лечу,
Здiйнявшись  в  маковому  полi.
Нiхто  не  пив  ще  досхочу
Такої   iстинної  волi  .

Не  плачте, мамо, я  лечу.
Набридне  лиш  менi  лiтати,
Спущусь  я ( легко  напрочуд ) -
В  обiймах  Ваших  спочивати.

Та  плаче  мати: - Кров  моя,
Змiняв  ти  молодiсть  на  '' ширку''.
А  ще  торiк  радiла  я
Твоїм  рекордам i п'ят1ркам.

У  свiтi  в  мене  ти один, -
Знов  стала  мати  в плачi  битись.
- Тобi  життя  знайшла  я , син,
На  танцях  тих, ''кому  за  тридцять''.

А  ти  шприци  собi  обрав,
Хоч  так  боявся  їх  в  дитинствi.
Та  в  дискотеках  ти  пропав,
Де  багатьом  не  буде  тридцять.

Не  раз  весь  жах  пекельних  мук
Терпiв  вiд   ломки   ти, а  потiм
Брав  кiлька  доз  iз  пiдлих  рук
I  знов  здiймався  у  польотi.

Молюсь, щоб  диво  вiдбулось,
Щоб  зльотiв  смертних  ти  позбувся.
Хоч i  не  чула  ще, щоб  хтось
З  таких  польотiв  повернувся.

- Не  плачте, мамо, я  лечу.
Лиш  розворот  менi  лишився.
Менi  вiн, мамо,''по  плечу''.
Чи, може, я...  давно  розбився?...

- Полiт  скiнчився. На  руках
Тебе  в  трунi  виносять  з  хати.
Червонi  квiти  на  вiнках.
Червонi, синку, - та  не  маки.