Вслухаюсь в осені сюїту,
де дні мінливістю парсун
на вії бабиного літа
журну натрушують красу.
Дерева в золотій задумі
вигойдують ноктюрни снів,
вплітають павутинки суму
у роси сріберні рясні.
Залистопадить скоро світом,
поснуть октав густі баси,
а світла осені сюїта
залишить відгомін краси.