Без мене ти зовсім інша
Не така добра не така ніжна
Коли йде дощ,ти відкриваєш зонтік
Коли поганий настрій в навушниках не «ТІК»
Не сидиш дома коли туман
І ніжно посміхаєшся на обман
Коли світить сонце, ти ховаєшся у тьму
А я й досі не розумію чому?
Коли день гарний, ти дома сидиш, а вночі тебе дома не знайдеш
І вночі тебе не зоряне небо милує
А ти ходиш і хрести рахуєш
І серця свого уже ніщо не питаєш
Почуттів уже в собі зовсім не маєш
Тихо ходиш по вулицях, блукаєш
І щастя загублене шукаєш
А мене ти наче й не знаєш
І наче й не кохаєш
А я повернувся, побачив тебе таку
Я й досі не розумію чому?
Але ти ніколи не станеш такою, якою була
І моїх слів ти знову наче не чула
Але я кричу тобі в слід : «Змінись я благаю..
Я ж повернувся до тебе, я тебе кохаю…»