Відгук на вірш Галини Недашківської
http://www.stihi.ru/2011/11/14/2399
Слова сумні... То звідки взявся сум?
Від рук холодних? То зігрій скоріше,
А там, дивись, вже стане тобі ліпше,
І щастя прийде! Скільки марних дум!..
Ділись теплом, дивись у любі очі,
І не мовчи, он скільки в світі слів!
Тебе Господь не чим не обділив,
Він слухає Своїх дітей охоче.
Спасіння дасть, не зволікай лиш час!
Довірся Богу, відкривай всю душу,
(Тобі про це сказати зараз мушу),
Бог завжди жде, очікує на нас.
З'єднає, що порвалося в дорозі,
І поцілунки хлинуть, як той дощ,
Коханий смакуватиме твій борщ,
Що готувати ти, як жінка, в змозі.
Забудеш про струмки гарячих сліз,
Час вилікує серце, прийде спокій.
Тобі, повір, не бути одинокій,
А діти - квіти, буде повний віз!
22.09.2012
Картина із Яндекса.