Перевод с украинского языка,
автор Веточка Вишни
http://www.stihi.ru/2012/09/23/1281
Моей бабусе, голубке милой
***
Ночь, как кошка, подкралась так быстро, нежданно,
заглянула в окно молодая звезда,
сидя в кресле, вздохнула бабуся Иванна,
а фонарь за окошком горел, как всегда.
Стены серые душу сжимали до крика,
одиночество жёстко смеялось: - Ну, что?-
из-за гордости мужа лишилась, ой, дико,
а теперь пьёшь печаль в своём старом манто!
Не простила измены… вот той, самой первой,
и любовниц – одна, а не целый гарем!
Только в памяти ад, ну, а ночь-то, наверно,
проглотить всё готова была без проблем…
а на улице смех, и целуется кто-то,
и летит белый пух с тополей, будто снег.
Сводит время с Иванною давние счёты:
лишь морщинки на лбу, и надолго… навек.
Іванна
Веточка Вишни
Моїй бабусі, голубці милій.
***
Ніч, мов кішка, підкралась так швидко й неждано,
зазирнула в кімнату найперша зоря,
і зітхнула у кріслі бабуся Іванна,
здивувалась, що хтось запалив ліхтаря.
Стіни вперто сіріли, стискали до крику,
і самотність жорстока глузливо: - Ну, що?-
через гордість свою позбулась чоловіка,
а тепер п'єш печаль у старенькім манто!
Не пробачила зраду...оту, саму першу,
і коханка одна - то ж не цілий гарем!
І пеклO знов при згадці, і ніч, ніби верша,
проковтнути готова була без проблем...
а на вулиці кроки, і сміх, й поцілунки,
і летів білий пух із тополь, ніби сніг.
Зводив час із Іванною давні рахунки:
зморшки вкрили чоло вже надовго...навік.
Иллюстрация http://cs416827.vk.me/
v416827039/6f74/mnutHPEm3Hg.jpg