Шукайте відповідь в собі...
Гасаю в ночі, бо у ліжку холодна,
Від криків й плачу поріг залишив,
Якби ти в кроваті була так проворна,
До діток і тебе, завжди би спішив.
Не треба зірок, хай не падають з неба,
Хай світять для тих, хто кохання знайшов,
Обіцяній шані, не вірю, не треба,
В самотності мрії - на зраду пішов.
Кохання моє, тож на віки забуте,
Не ходу в те поле, де квіти збирав,
І чари твої, вже не діють мов пута,
Бо діток коханих в руках не тримав,
Ходжу в другім полі, під срібной луною,
Та вірю в те щастя, що прийде як день,
Замру від кохання, але не с тобою,
Друга від надхнення співає пісень...