А у душi - тi ж дiточки...

Людмила Дзвонок
Невже ти думаєш про мене?
О, скільки промайнуло літ!
Ти говорив: - Дівча зелене!..
А сам за руку брав і блід.

Багато ходжено стежками,
Як мріяли... Не все збулось.
Стояв хтось третій поміж нами,
Іти не поряд довелось.

Життя минає блискавично,
І спомини, як зірочки.
З роками дивимось критично,
А у душі - ті ж діточки.
                24.09.2012