Ця дівчина і скрипка дуже схожі
Бо дві такі тендітні і принадні
Їх доторкнутися рукою можу,
Вони на ласку відгукнутись здатні
Серця ритмічно в унісоні б’ються
Чомусь вони то плачуть, то співають
І звуки, як перлини, ніжно ллються.
То в рай, то впекло в мить пірнають.
Їх світлі душі, наче згустки сонця,
Що квапляться розкритися відверто.
Одна – коханням, все, як на долоньці
А інша всяку біль готова стерти.
Смичок в руці - для скрипки повелитель
Під ним вона у пристрасті згорає,
Для неї він творець і покровитель.
Все робить так, як він її навчає.
І дівчина чекає, наче свята
На зустріч з тим єдиним і коханим,
Її душа, як серафим крилата
І проза стане дивними віршами.
Вони так схожі: дівчина і скрипка,
Ось дівчина ту скрипку притискає,
Смичком веде по струнах ніжно й стрімко,
Собі і скрипці серце розтинає.
.
--