І місяць дивиться підковою.
І на столі, як зорі, — злоті...
Кохання ж —
де не переховую —
Вампіри знайдуть кривороті.
Рвонуться коні — чорних вершників
Вмить поскидають під копита.
Ми не останніми й не першими
Загинемо в ту ніч неситу.
І покоївка в замку панському
Не нам запалює свічу.
Вже крулю й гетьману — під зав’язку,
Вже й чорт набрався досхочу!
Схилюсь над мертвою і гнівною...
Як сотник —
вітер завива.
Все, що пили ми з сотниківною,
Шинкар у келихи злива.