***

Витерти все
ганчіркою для підлоги ,
змусити себе
відкрити закриті дороги.
Змахлювати востаннє
і знову втекти,
в надії відчути пізнання…
розтектись по шпалерах
водяними знаками
і кров’ю стікати,
поки дощ заливає мрії…
випити до краплі
твої безглузді зізнання
і молитись на колінах
у нового боя…
заливати очі
і замилювати погляд,
щоб скажені собаки
твоєї електронної пошти
клекотали про мою
ненависть…
а знаєш, мені все одно,
неначе бібліографія,
моя стомлена біографія…