Перевод с украинского:
Бывает миг святого потрясенья:
Мир вспыхнет изначальной красотой.
В обычной туче, серой и осенней,
Увидишь вдруг оттенок золотой.
Стоишь, как стон, под сводом дивной сказки.
Душа вселенской ясности полна.
Кричат деревья. И спадают маски.
И суть вещей становится видна.
Сияньем синим озарится вечность,
Трепещет сердце, плача и любя.
И память, проломившись в бесконечность,
Позволит вспомнить и простить себя.
********************************
Оригинал:
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
********************************
А это - вдохновившие меня переводы Семёна Каца: http://www.stihi.ru/2011/04/07/1778, -
и Светланы Груздевой: http://www.stihi.ru/2011/05/01/6790
__________________
Яндекс-картинка