Хочу

               
Хочу свіжого вітру з холодною терпкістю
                м’яти,
і загублених у неосяжному просторі
                стель,
по підсвічених зорями вулицях вільно
                гуляти,
розімкнувши нарешті лукаві обійми
                осель.
Миколайчиків, котрих засніжені грудні
                носили,
їх чекаю чомусь, зачарована, ніби
                дитя,
і живого рядка поміж стомлених і
                наболілих,
у якому почую притишений шепіт життя.