Натхнення від вірша Веточки Вишни
http://www.stihi.ru/2012/10/03/9277.
Оце наснилось!.. Який жах
Іти у темряві незнаній
(А сон глибокий був, неранній).
Дівча рукою робить змах -
Знімає ковдру, ноги в тапці,
Мить - вже стоїть собі на ганці,
Вдиха повітря на всі груди.
"Невже оце так в аді буде?" -
Пита себе чи, може, Бога,
А в серці (ой!) яка тривога!
Тремтить душа і серце плаче,
Невже вона пророче-баче,
Як вітер свище, та в накидці
Прийшов диявол, б'є по шибці,
Сміється, во'вком завиває...
Невже оце таке буває?
До неба очі, мовить тихо:
"Нехай минає, Бог, нас лихо!"
04.10.2012
Картина их Яндекса.