восени

Курикова Наталья
Шепоче вiтер i цiлуе жовте листя
I кущ калини червонiе як навмисне,
Я поховаю восени свою надiю,
Холодному дощу, я к сонечку радiю,
Не вiр нiкому - недаремно кажуть люди!
Брехня в думках, в словах, брехня усюди!
Не дозволяй нiкому душу ошукати,
Жени брехню вiд себе, най iде блукати!

07.10.12
Li