такі безрадні руки
що у струмках волосся
оніміли
такі глибокі очі
що не знайду себе
у задзеркаллі
мила
заповнений тобою
неначе неопалим цвітом
запалений передчуттям грози
ще небувалий вітер
вдихаю місячну тебе
нічим не вкриту
невідгорілу
і прислухаюсь до небес
до рухів невагомих тіла
згорай і опадай
твори
відтворюй музику жіночу
у небо
падай догори
і возноси додолу
хочу
з нічних метеликів наш рай
серцебиття
ґноти шпилясті
так мало
треба для життя
клітину щастя
15 Жовтня 2012