вдохновение пришло отсюда :
"Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами..."
Т.Г.Шевченко
Дивилася як листя облітало...
Так сонця мало,серденько тремтить.
Чому воно нестримно так кохало?
Тепер вже каяття-минула мить.
Пішов коханий,та не озернувся,
Навіщо ти ,не пізнана була?!
А ти лишилась...Тільки б схаменувся-
Що ти для нього -ружею цвіла!!!
Лелекі в небі,гелготять: -Пробачте!!!
Але вже час,не можна більш чекать.
Колиб хто знав,що сердцю більше важче,
Кохати так,чи кращє не кохать?
Тепер що зробиш?Він пішов від тебе...
І не повернеться,з лелеками назад.
Твое кохання скінчилось,так треба...
У парі, вам не слухати- цикад!