спогади

Яна Стружицкая
Прощальний дотик на моїх вустах,
Я пам`ятаю, як сьогодні.
В той час, коли ти сильно так кохав,
Та наші почуття були в старшній безодні.
І в пам`яті моїй тремтить кохання,
Яке я бережу ,яку вже осінь.
Та твої очі темні пам`ятаю,
Як ти казав, що любиш мене й досі.
В чужих думках, так довго ми блукали,
Там втратила тебе я назавжди.
Тоді не зміг мені, кохання ти віддати.
Я змушенна була від тебе знов піти.