***

Почути погляд Ваш крізь літо,
Ще раз пізнати не своє...
І розгубитись, і згубити
Що жереб взяв і Бог дає.

І потай тяжко заридати,
Забувши витягнуть жало...
А потім раптом пригадати,
Що все це вже колись було.