Привiт iз Неба...

Людмила Дзвонок
              Я думала перед весіллям племінниці
              про те, щоб сказала їй її мама,
              якої нема вже поряд. Ці слова при-
              йшли після молитви.

О, донечко моя кохана,
Моя Тетяночка маленька,
Сьогодні ти так гарно вбрана,
Так радо стукає серденько!
Мене не видко, та я поряд,
Благословляю, будь щаслива,
У тебе буде гарна доля,
І поцілунків буде злива!..
Мене не видко, та я знаю,
Що в серці я твоєму... Доню!
Тебе в своєму серці маю!..
Підстав ти тітці Люді скроню,
Хай поцілує, приласкає,
Як я колись, почуй мій дотик!..
Нехай про тебе Дмитрик дбає,
Він - гарний зять, не буду проти!
Весілля? То ж і веселіться,
Хай будуть очі зіроньками!
Ну, а пізніше не лініться -
Заводьтесь доньками, синами!
...О, доню, плакати не треба,
Бо ж я жива! Привіт із Неба!
                20.10.2012