Iжачок іде з туману,
тягне ножика з карману:
що за ножик, йоже ж мій!
І складний, і розкладний,
в ньому й ложка,
і подушка,
і картопляна товкушка,
замикалка для ключа,
надувалка для м’яча!
Голка, з нитками котушка,
телефонна «розкладушка»!
Глянь-но: пилка та сокира,
на транзисторах мортира,
якор, пшикалка, свисток,
мотузка тугий моток,
парасолька, циркуль, шило!
Тут ось, на ланцю — крушило!
Так розвернеш — автомат,
а оттак-от — самокат!
Класна річ в житт’євий путь,
просто завидки беруть!
Склав iжак ножа в карман
тай пішов назад в туман…