Дуже вдячний тобi за ту зустрiч неждану,
Днiре, велетню мiй, як найкращий поштар,
Розшукай мою милу, дiвчину кохану
I цi вiршi на спогад ти їй передай.
Ти гойдав нас ласкаво на хвилях у човнi.
Для закоханих помiч - твоє спiвчуття.
За бортом шелестiла, як наспiв колисковий,
Свiтла мрiя про наше майбутнє життя.
Та бiда незабаром. Неждана-негадана.
Я полинув на пiвнiч, на пiвдень - вона.
Та невже ж така доля була нам загадана -
Взяла в прийми чи в найми чужа сторона.
Як давно у ночi я не чув солов`я.
Сум, як вiтер летить у самотню кiмнату.
Я до тебе звертаюсь, Днiпро, де моя
Незакiнчена пiсня? Поможи розшукати.