Наркотик

Марина Алдон
Що робити? Дощі тремтять…
У свідомості мла безмежна…
А на серці давно печать –
Від наркотиків я залежна…

У судинах – об'єм землі,
Небеса протикає голка.
Сонця плавиться диск на склі…
Хмара, наче стара футболка…

Бачу всесвіту чітко край…
Недалеко… отам, за гаєм…
Як вернути примарний рай,
Коли грошей уже немає?

Що робити? Дощі тремтять…
Де дитинства пора щаслива?
Тихо-тихо, неначе тать,
Підкрадається смерть жахлива.

Може, випити валідол,
Як ночами старенька мати,
Бо виносить вердикт укол
Та засуджує він до страти.

Сила волі у мене є,
Але, певно, вона недужа.
Організм уже збій дає,
А де очі були – калюжа…

Що робити? Життя гублю…
Віднімає наркотик спокій.
Я благаю усіх, молю,
Не вживайте приманний опій!

P.S. Не путать ЛГ с автором