Знову краплiт на зiмлю снiг
I кiдаєтся з неба навзнiч.
Там беззвiздная плавiтся нiч.
Там пiд небом один чоловiк.
Там пiд небом один як i снiг
Завжди падає. Тiхо в очах.
Як на небi вiн ще не зачах?
Як едiно залiшiться змiг?
Там ще вище кохання не знав
I не бачiтя нiжнiх зiрок,
Чоловiк доживає свiї рок,
I нiколи ще не кохав.
I нiколи ще не кохав,
Плачє з неба один чоловiк,
Плачє белиї вночi як i снiг -
Краше би неба вiн так не знав...