Укр.
Осінній дощ одвічною сльозою
Розмиє всі дороги в забуття,
Поверне все минуле до життя,
Напоїть землю чистою водою.
Зазнаю знов осіннього натхнення
І знов до мене прийде тінь твоя
І сутність буде вражена моя
Спокійним сяйвом німбу всепрощення!
І тінь твоя розплескає волосся
На тлі всього того,що відбулось,
А те,що так у мене й не збулось
Тепер дощем осіннім пролилося!
І знов моїх очей торкнеться світлом,
Теплом торкнеться знов моїх долонь
Священній і невидимий вогонь,
Що владарює над осіннім світом!
Картинка из нета