Дарую посмiшку

 

У однім селі жили кума два та дві куми!
Якось кумці у неділю пішли разом в  Божий  храм.
Господарство залишили, з легким серцем, козакам,
Бо горілку так сховали й ясновидець не знайде…
Розповіли, наказали, що робити, як і де!
Тільки вийшли вони з двору вмить зібралися куми,
Обшукали  хлів,  комору,  сіно,  погріб  та грядки ,
Обкопали  всі дерева,  перебрали  всі  тряпки,
Та в кінець-кінців бутелик з медовухою знайшли.!
Сіли в радощах до столу, та нема чим  закусить,
Коли  глядь - за частоколом, на цепку бичок стоїть…
Хутко взялися за діло... От і свіжина щкварчить…,
Чарки повнії і куму кум свою промовив  річ:
"Вип'єм куме за здоров'я, щастя тільки з ним знайти
Другий кум відмовив сумно: "За здров'я куме..? Ні!
Краще вип'ємо за щастя, бач, бичок хвороб не знав,,
Мирно собі в травці пасся, але ж щастя він не мав!»