Вже осінь кличе, та я все пручаюсь,
Із кожним днем сповільнюю свій крок.
Я не кричу, із осінню не лаюсь,
Мені б у весну, де цвіте бузок!
Мені б туди, де цвіркуни в травичці,
Де вітерець прокручує вітряк,
Й весняний дощ, й веселі блискавиці,
Де поцілунки-ласощі, їх смак!
Та що це я сумую? - Серце, досить!
Он листячко кружляє золоте,
Воно спокійне, хоч його і зносить.
Так, думаю сьогодні не про те.
24.10.2012
На фото я с внученькой Каролинкой 24.10.2012