Сьогодні я ходила по садку,
Дивилась на черешню, що змарніла,
Усохла вся, кудись поділась сила...
Її я пам'ятаю не таку!
Рукою доторкнулась: ще жива!
- Дивись, дивись, моя черешне, в небо,
Бо ж дощика покликати нам треба!
Ти вір, що будеш знову, як нова,
Як та, що я саджала восени...
Пізніше цвіт - як та весільна сукня!
Я думала, ти виростеш могутня.
Хай дощик йде, діжде'мося весни.
А там, дивись, потягнуться угору
Новенькі гілочки - то буде диво,
Пізніше знову зацвітеш красиво...
Протримайся, благаю, в зимну пору!
26.10.2012