Журба

Александр Тарадов
Затремтіла береза,
Зажурилась верба.
По холодному плесу
Розлилася журба.

У в'язкому тумані
Заблукала зоря.
Чути тихе зітхання
Дивака ліхтаря.

Його стомлені очі
Зазирають в пітьму,
Бо осінньої ночі
Так самотньо йому.

Де зоря забарилась?
Чом так довго нема?
Все, що в ньому світилось,
Поглинає пітьма...