Коли дивлюся в небо синє,
Мені все хочеться спитати:
Чому воно таке красиве,
А ми не вміємо літати?..
Не вміємо піднятись в небо,
На хмарці легкій відпочити...
Та чи лише цього не вмієм?
Ні! Ще не вміємо ми жити.
Чомусь нам важко розв’язати
Існуючі в житті проблеми,
Чомусь нам важко доказати
Доказані вже теореми.
Ми намагаємось позбутись
Свого жахливого буття,
Та знов проблема нас чекає:
Не заховатись від життя.
Тож, і не слід тоді тікати.
Мерщій до праці ти ставай,
І, хоч не в змозі ти літати,
Та щастя є – повинен знати –
Його лиш треба відшукати.
А як знайшов – то вже тримай
Міцніше, і не відпускай.
23.11.97