* * *
За твором Шона Маклеха
"Стоптані черевики"
http://stihi.ru/2015/12/02/1208
Зігрію душу
Холодним сонцем.
А тепло вітрам подарую,
Щоб не були
Такими
Недобрими та сирими.
І піду кам’яними стежками,
Що сплітаються
В шлях великий
До порожнечі
Великого Звільнення
Слідами невидимими
Стоптаних черевиків.
Минаю
Людьми і Богом
Забуті села,
Храми покинуті,
Палаци, де жив давно
Хтось безликий,
Вже не згадаю -
Димом з комину
Пам’ять про нього.
Та не забуду того
Хто нам у спадок залишив
«Стоптані черевики».
Asturias 27.10.2012
Великолепное переложение Александра Рюсса
http://stihi.ru/2020/12/16/4556
...