Є в мене дві доні, дві ясні зорі -
Крістіна й Маринка, гарненька.
Одна чорноока, швидка, гомінка,
А інша, ще зовсем маленька.
Крістінка, закінчує другий вже клас.
Навчатись не хоче, та треба.
Сидить за уроками довго вона,
І мріє, коли вже настане весна.
Маринка, балакати навіть невміє.
Сидить на горшку, від натуги синіє.
Кричить на якійсь невідомій нам мові.
Які ж в мене все таки доньки чудові.
23.02.1998р.