Затишний ранок, все ще спить
І тиша навкруги зразкова
І ніби чуєш як дзвенить
тоненька пісня світанкова.
Та місту ще не довго спати
Всі вулиці встають зі сну
І скоро буде зустрічати
Воно життя денну красу.
Багряне листя, листя золоте
Вкриває землю килимом пуховим
І вже життя не буднє, не просте
А радісне щасливе та казкове.
Нехай й надалі кожен ранок
Несе свої мелодії над світом
Щоб зустрічали ми світанок
Із сяйвом посмішок й привітом.