Понад річкою русалонька блукала,
Свою долю, свого милого шукала...
Заховалась її доля, заблудила...
Із-за нього свою душу знапастила.
ой піду я в луг зелений, в дике поле,
і сльозами покроплю там своє горе...
Моє горе- що душа моя відкрита,
злою силою зацькована, побита...
Євшан- зілля та полину пере-цвіт,
Заберіть. прошу, лишіть мене жахіть...
приведіть мене до...МЕНЕ та до тями...
Як колись, я дуже хочу бути з вами...
Підкорив мене лукавий Перелесник,
Я не хочу бути мертвою! воскресну!
Може Ви мій чарівник казковий.
І вернете мені душу та рідне слово?