Про тебе стільки мовлено було,
Що вже,здається, слів тих не наточу.
Ти - човен мій, ріка моя, весло...
І щит, і меч.
Осліплення пророче.
Невільна я.
На паперті стою...
Але про волю навіть не молюся.
Питво цнотливо-огневисте п"ю,
Твої кайдани втратити боюся,
Коли ж зірветься в тишу голос мій
І слово ляже у камінні надра -
Послухай камінь...
Пригуби. Надпий.
Твій шлях осяють
Вогняні смарагди...