ПЛИН

Тамара Севернюк
Минулість обпече,
Як винність без вини.
Підстав мені плече
Чи руку простягни,

Чи подивись услід,
Як захід промайне...
Там спочиває схід,
Що колисав мене.

Вирівнював мій крок,
Крилатив кволий спів
Під зорями думок
Над хвилями чуттів.

...Спиняється ріка,
Спинаються мости.
Вода така важка,
Що броду не знайти.

А він крізь нас тече
У невідь...в довгі сни...
Підстав мені плече
Чи руку простягни.