Насупилось небо і згущує
хмари,
І вітер скажений дерева лама.
Заплаче сьогодні самотня
гітара
Про чисте кохання, якого
нема.
А злива заглушить мелодію
ночі,
Сльозами окропить частину
життя...
Молили до неба заплакані очі,
Та тільки в минуле нема
вороття...
За сивим туманом від ока
людського
Сховалися серця розбиті
частки...
Здавалося б може, ну що тут
такого?
Та серце не терпить, як миють
кістки.