Душа моя полна тревог --
Житейских бурь волна крутая,
Но свет звезды дрожит, не тает,
Как новой повести пролог.
И освежает мой портрет,
Рисует образ вечно юный,
Искусно старость прячет в дюнах,
Как завороженный секрет…
И темнота уходит прочь,
Печаль и слёзы отступают,
Звезда Любви, звезда святая
Хранит мой новый день и ночь…
*
Ще не відлито переляк -
Розгойдують житейські хвилі,
Та зірка є на небосхилі,
Що осолоджує мій шлях...
І підмальовує портрет -
На нім я завжди вічно юна,
А старість схована у дюнах,
Як заворожений секрет...
І відступає сум і плач,
Зникає темрява зусюди -
Любов'ю зірку звуть ту люди -
Мій безвідмовний помагач!
http://www.stihi.ru/2010/04/27/6584