***

По той бік саду бачиться півнеба,
А світла - море...аж спиняє дих.
І п"янко манить-зманює до себе
Безтінне листя яблунь молодих.

На два шляхи дорога розкололась,
Один над ними повний місяць став.
По той бік саду чується твій голос,
Старі стежки приховують свій стан.

Оце мій рай...ласкавий і лукавий...
Куди підеш звідсіль без вороття?
У цім раю не жить - остання справа.
От я й живу...

По той бік  н е ж и т т я...