Перевод с украинского:
Дни прожиты печально и просто,
Как нетронутый снег – на порог…
Темнооким таинственным гостем
Я ждала тебя с дальних дорог.
Задержался, пришёл так не скоро.
Молча жалуюсь я, но терплю.
И в не самую лучшую пору
Я сказала кому-то «люблю…»
Тот меня одуванчиком сдунул –
Я вдыхала небес голубень.
О тебе я старалась не думать,
Чтобы больно не сделать тебе…
А бывает – застыну на месте,
Руки выпростаю без слов,
Словно жду долгожданной вести
Из чужих отдалённых краёв…
Есть у сердца закон искупленья -
И скорее забудется зло,
Чем всё то, что всего лишь стремленье
И что в небыль, увы, увело.
Оригинал:
В дні, прожиті печально і просто,
Все було, як незайманий сніг,
Темнооким чудесним гостем
Я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро,
Марнувала я дні в жалю,
І в недобру для серця пору
Я сказала комусь: «люблю…».
Хтось підносив мене до неба,
Я вдихала його, голубе,
І не думала вже про тебе,
Щоби цим не образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
Протягаю руки без слів,
Ніби жду чудесної вісті
З невідомих нікому країв.
Є для серця така покута –
Забувати скоріше зло,
Аніж те, що мусило бути,
І чого в житті не було.