***

Зорі втечуть за хмари,
Аркуш паперу вбере.
Те що ми вдвох розшукали,
Серед німих сердець.

Там де нещастя що грає,
З тим хто і не кохав.
Падав душею в калюжі,
В темряві міста блукав.

Був сам на сам, з бідою,
Але знайшов в собі сил.
В кров розбивав коліна,
Як міг з надією жив.

Серед похмурого неба,
Поглядів злих, і слів.
Він не чорнів душею,
Біль прописав у рядки.

Пам'ять як шрам не прибрати,
Зрив, та відчай душі.
Аркуш паперу, та думки,
Вирвав морок з душі.

Сонце дарує нам світло,
Ранок нову надію.
Осінь під ноги листям,
Я не сумує, радію.

Зорі втечуть за хмари,
Аркуш паперу вбере.
Те що ми вдвох розшукали,
Віру, надію, любов....