Яблука падають

 
 Яблука падають – стиглі, рум’яні,
 Прямо в пожовклу траву.
 Літо минає. Спекотні, аж п’яні,
 Дні, у яких я живу.

 Сонце випалює степ і поляни,
 Скоро вже підуть дощі.
 Тільки кохання моє не зів’яне –
 Квітнути буде в душі.

 Сонячні фарби гарячі та чисті:
 Літо іде в небуття.
 Падають яблука, соком налиті,
 Силу дають і життя.