Я бачив сон... а, може, ні:
З'явилось марево небесне,
Що Україна ще воскресне,
Й співати будуть солов'ї;
Пророчив сон... що у мені...
Ходила ненька по полям:
Лилися кров'ю її сльози,
Студили ноги їй морози,
І я вклонявся мозолям;
Тим, що надбала по полям...
А на плечах — наче тягар:
Людські свавілля та незгоди,
Тортури рідної природи,
Бо скрізь пройшовся яничар;
То непосильний був тягар...
Та все долав козацький дух:
Не згинув, і явивсь аж нині,
У серці кожнім, як в родині,
І рятував край із розрух;
Й за нас боровсь святий дух...
...питаєш — сон? Кажу: а ні, —
Я Щастя бачу в Україні:
В спасенній мушлі, та перлині,
В нашій відродженій святині;
Й життя... У мирі, не війні!
П.В.М. 10.11.2012г.