Ой у гаю я гуляю, пісеньку співаю,
iжачину-козачину сумно споминаю!
Ой, чмих-чмих, пих-пих-пих-пих,
хлопець — очки карі,
що так складно
серенадно
шпарив на гітарі!
Як улітку ми кохались: квіточки збирали,
жартували, iли сало, в цурки-палки грали!
Ой, чмих-чмих, пих-пих-пих-пих,
він — столична штучка!
Залицявся,
обіцявся,
я ж — проста селючка...
Сиджу в норі, вишиваю хрещиком грибочки —
буде файна молодому до шлюбу сорочка!
Ой, чмих-чмих, пих-пих-пих-пих,
пташки та комашки
поклюють весільну кашку,
та попиють бражки!
Я чекаю, закликаю: любий, повернися!
Весна в лісі наступає, зеленіє листя...
Ой, чмих-чмих, пих-пих-пих-пих,
милий мій iжаче,
чуй — по тобі,
сплюхотобі,
іжинонька плаче!
Прокидається світ Божий —
людський та тваринний!
З лісопарку біжи шпарко,
мій iжак єдиний!
Ой, чмих-чмих, пи-пих-пих-пих,
кинь обридле місто,
я тебе в обійми прийму,
до серця притисну!