А плакати ,в трави,не буду я росами.
Як сонечко,вранці,всміхнусь.
Коли стане сумно,скажу:"Милий Господи!"
І тихо, в молитві,до Бога звернусь.
Нехай ,громовицями ,ворог гуркоче
І блискавки сіє і сіє навкруг.
Серденько моє то мовчить,то тріпоче,
Та поряд зі мною завжди вірний Друг.
Мороз-сум лякає,хурделиця віє,
Спекота-журба мені душу ятрить.
Та маю велику,прекрасну надію,
Що мій добрий Друг від недуг захистить.
Мене не злякають вітри-лиховії,
Адже Сонце Правди ,яскраво,сія.
У силу любові безмежно я вірю
Вона на шляху мов яскравий маяк.
Плейкаст на него