***

Лидия Филоненко
                Ротачу П.П. литературоведу и поэту посвящаю

 (первое мое стихотворение),написанное в 13лет

Я пам"ятаю все... і хочеться втекти!
Десь на вечірнім голубім пероні
Полощуть сині гриви сині коні...
Мені до них іти...Мені до них іти.

Там замість вершників палахкотять свічки.
У їх промінні гріють душі коні
І я свої не стримую долоні!
І в коси не вплітаю вже стрічки...

Я повз коней іду,минаю їх,вони
Все довгі шиї зрошують сльозами...
І я не можу залишитись з вами,
Не можу зрадить бодай жодної сльози!

Я пам"ятаю все...і хочеться втекти!
Бо на вечірнім голубім пероні
Все даленіють,даленіють коні,
Мені ж до них іти...завжди до них іти...