Розчиняється ніч у неквапному сходженні
ранку,
темні кетяги хмар волохатяться димом вгорі,
пустотливі вітри розгулялися у забаганках,
падолист розкидають асфальтами сонних
дворів.
В’яне тиша нічна, прокидається гомін
ранковий,
горобців невгамовних зринає перезва лунка,
і кудись у світи відлітає сполохане СЛОВО,
залишає мені невловиме відлуння рядка…