Слова на папері – розмита картина,
Ні задуму, ні суті, лиш кілька мазків,
Знайти б ту людину, яка б її зрозуміла,
І в першу чергу, щоб ти сам зрозумів.
Слова без підтексту, утаєного змісту,
Не треба будь філософом, щоб їх полонить,
Для чесного успіху достатньо лиш хисту,
Щоб у серцях людей вогонь запалить.
Твори, не думай про критику люду,
Усім таке не під силу сприйняти,
Не сховається ніхто від народного суду,
Та все ж ти не бійся, продовжуй писати.
Нехай ти проти всіх і всі проти тебе,
Забудь хоч на мить, ким ти для них є,
Поринь у думки, де лиш безкрає небо,
Твори, поки життя можливість дає.
Закрий свої очі, тишею насолодись,
Згадай, чом ти на світі цьому живеш,
Не картай себе за це, а навпаки, гордись,
Гордись тим, що людям надію даєш.