Вишиванка песня

Павло Браницький
ВИШИВАНКА (пісня)

1
Є у кожного з нас своя доля,
Є сумні і веселі пісні,
Але всіх нас об`єднує воля
І безмежна любов до землі.
Тут пройшло босоноге дитинство
Де я був наче в божім раю
Де відчув всю любов материнства
І носив вишиванку свою.

2
А на білій моїй вишиванці:
І Дніпро і безкраї степи,
На росі промінь сонця у ранці
І до обрію хлібні снопи,
Розляглись на руні золотому
Наче крилами райських птахів
Рясні стежки до рідного дому
Ясні зорі з чумацьких шляхів.

приспів
У вишиту сорочку я вдягнуся
І, може, пригадається мені
Мій рідний дім, село, моя матуся
І в білих квітах вишня навесні.
І я в безмежжя хлібних нив порину
І в синє небо птахом підіймусь
І обійму всю неньку – Україну
І до землі – землі її вклонюсь!...

3
Кольорові мої візерунки 
Із любові, журби та надій
Шиті думами предків малюнки
Із Тарасових стежок і мрій.
І я знову стою біля тину
Де мій дім і земля у журбі.
На снігу червоніє калина
І блакитні стрічки на вербі.
 
17.11.2012

Предупреждаю СРАЗУ – за Шевченка – бошки поотвинчиваю!!!