Перевод с украинского:
Забудь меня… Так просто забывать
Ту девушку, что вышла в тёмный дворик…
К ней и теперь хотят прижаться зори,
И звёзды падают с небес – поцеловать…
Забудь… Как вечный пленник, напряжённо
Трепещет парус неба, рвясь из рук
Земли в аллегро темпе. Слышишь звук?
Как будто это проповедь с амвона…
Забудь… забудь… На этом старом фото,
Под вишней у беседки, – я стою?
Да разве это я? Не узнаю!..
Сказать мне подсознанье тщится что-то…
Забудь и ликованье «Аллилуйя!»,
Что распевалось девочкой-весной,
Забудь счастливый, росный рай земной –
Нельзя вернуться, образ мой минуя…
И я забыла. Кстати ли он цвёл,
На дивном том дворе подсолнух дивный?
И вправду ль снилась сказка мне, наивной,
Что Ангел мне в ладони с неба свёл?
****************************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2011/02/23/2347
Забудь мене...Так просто забувать
Ту дівчину у темному надворі,
Яку й тепер пестливо гладять зорі
І з неба падають, аби поцілувать...
Забудь мене...У вічному полоні
Вітрила неба збуджено тремтять
В алегро темпі. Звуки шелестять,
Мов проповідь читають на амвоні...
Забудь..., забудь...Це фото із альбому –
Хіба це я під вишнею стою
Біля альтанки? Ні, не впізнаю,
Примушую впізнати підсвідомо...
Забудь навік врочисте "Алілуя!",
Яке співала дівчинка-весна,
Забудь, як нам стелилась рунь рясна,
Бо пам'ять знов мій образ намалює...
І я забула. Чи доречно цвів
У дивному надворі дивний сонях,
Чи справді снилась казка у долонях
Яку забутий Ангел з неба звів?